 По дорозі йшла
дівчина, красива, як фея. Раптом вона помітила, що слідом за нею йде чоловік.
Вона обернулася і запитала:
— Скажи, навіщо ти
йдеш за мною?
Чоловік відповів:
— Ти повелителька
мого серця, твої чари такі чарівні, що повелівали мені слідувати за тобою. Про
мене говорять, що я чудово граю на лютні, що присвячений в таємниці мистецтва
поезії і що умію в серцях жінок будити муки любові. А тобі я хочу освідчитися в
коханні, тому що ти полонила моє серце! Красуня мовчки
дивилася якийсь час на нього, потім сказала:
— Як ти міг
закохатися в мене? Моя молодша сестра набагато красивіше і привабливіше мене.
Вона йде за мною, подивися на неї.
Чоловік зупинився,
потім обернувся, але побачив тільки потворну стару в залатаній накидці. Тоді
він прискорив кроки, щоб наздогнати дівчину. Опустивши очі, він запитав
голосом, що виражає покірність:
— Скажи мені, як
брехня могла зірватися у тебе з уст?
Вона посміхнулася
і відповіла:
— Ти, мій друг, теж не сказав мені правду, коли присягався в любові. Ти
знаєш досконало всі правила любові і вдаєш, що твоє серце палає від любові до
мене. Як же ти міг обернутися, щоб подивитися на іншу жінку?
| 
