Мені з тобою добре як ніколи.
    За вікнами осінній дощ шумить.
           І коли міг би — зупинив би мить, —
Мені з тобою добре як ніколи.

Мені з тобою добре. Я мовчу.
     Боюся словом тишу сполошити.
   Але без слів неважко зрозуміти,
Чому з тобою і про що мовчу.

       Я вимкну світло, й запалю свічу,
І принесу із саду пізні квіти,
   І дощ до ранку буде шепотіти
Святі слова, які я промовчу.